Уважаемые господа! Хочется по поводу популярности и непопулярности среди молодежи сообщить следующее: думаю, что как молодёжь разная, так и вкусы у неё тоже разняться. Ведь не даром же есть поговорка, что на вкус и цвет товарища нет. И может быть, среди молодёжм вообще мало тех, кто интересуется как памятниками родного края, так и православием и духовностью, но ведь это же не повод не говорить об этом. И чем больше будет на слуху информация, тем большее количество людей, в том числе и молодежи, заинтересуется. Давайте же будем тянуться к высокому, а не будем "Иванами, не помнящими родства" . Это я по-поводу истории нашего края. По-поводу гостевой книги позволю заметить, что обычно, на всех сайтах, это диалог между людьми, обсуждение общей темы. Можно и похвалить, и похулить, но необходим предмет обсуждения. И в этом тоже состоит работа администратора. Но не совсем понятно, зачем помещать отрывки текста о Качановке и Тарновских? Ведь, кому интересно, нужно читать источники непосредственно. В частности, журнал "Хроника-2000" один из выпусков полностью посвящён Тарновским и Качановке и др. Не увидели ли вы здесь, уважаемые господа, рекламы заповедника "Качановка"? Всех поздаравляю с Новым годом! Надеюсь мы с вами будем встречаться на маршрутах "Дорогами рідного краю", созданных историческим музеем имени В.В. Тарновского. Кстати, коллекция музея достаточно известна не только в Украине. И, без сомнения, данная программа объединила многих людей, которым интересна история, путешествия, памятники культуры, которые стремятся узнать больше на уровне профессиональных экскурсоводов и сотрудников наиболее известных музеев Киева. Лично у меня профессиональный уровень программы "Дорогами рідного краю" вызывает уважение. ______________ Администратор: Предмет обсуждения, думаю, четко и ясно определен - это тематика нашего сайта. Что касается размещения информации на сайте, то мы это на 100% приветствуем, только, к сожалению, мало людей отзываются на это. Такой формат был определен еще тогда, когда сайт только запускался (смотрите начало страницы новостей). Несомненно, информация из первоисточников была бы еще более уместной, но, к сожалению, не все могут ее раздобыть...
Всем добрый день! Я так понял, что мне пора вмешаться в столь "активный" разговор участников сайта и расставить всё на свои места, и, как администратору, рассказать всем - ЧТО это за сайт, КАКАЯ его идея, и ЧТО он из себя должен представлять. Итак, во-первых, сайт называется "Пам’ятки рідного краю", старое его название – "Пам’ятки Православ’я". Да, изначально сайт имел православный вектор. И сейчас я не собираюсь уходить от этой темы, а даже, наоборот, популяризировать ее еще больше в новом году! Во-вторых, мы и дальше будем раскручивать новый раздел "Українські традиції", ведь, как оказалось, статистика посещений сайта говорит о том, что основная часть новых посетителей приходится именно на этот раздел! В-третьих, будет постоянно пополняться "Карта пам'яток". Люди очень интересуются историей городов и сел нашей Черниговской области.
Теперь несколько комментариев по поводу последних сообщений в Гостевой Книге. Что касается рекламы, то какая бы она не была, любая реклама в гостевой книге не приветствуется. Это говорю не я, а Хостинг, который любезно предоставляет нам место для нашей деятельности (Огромное Спасибо Ему!). А вот такую рекламу, как писала Наталья Евгеньевна по поводу новой выставки в историческом музее по Гоголю, я приветствую, но НЕ В ГОСТЕВОЙ КНИГЕ!!! Предлагаю размещать такую информацию на Главной странице сайта. Это ж не тайна?! А то создается впечатление, что нельзя никому эту информацию разглашать… Я вот, например, не знал, что будет такая выставка в музее, да и афиш по городу не было. А в Гостевую, как правило, заходят далеко не все, не потому что не видят ссылку на главной странице, а просто это большинству не надо, как ни прискорбно это звучит:). И большие красные буквы "ГОСТЕВАЯ" тут не помогут, уверяю вас… И не будем скрывать тот факт, что музей, к сожалению, не пользуется огромной популярностью среди жителей Чернигова, особенно среди молодежи. Так давайте же пропагандировать его, объявлять о новых выставках, новых событиях и т.д. Тем более, что предоставляется такая возможность бесплатно... Ну подумайте, кто ж бесплатно сейчас что-то делает, а тут предлагается это просто, от души… Также, я предлагаю Наталье Евгеньевне, в плане сотрудничества, предоставлять на электронную почту сайта интересную историческую информацию для размещения ее на сайте. Уверен, что в историческом музее, такое имеется. Людям будет очень интересно прочитать что-то подобное. Если это не тайна, так давайте сотрудничать.
В итоге, смотрите, вырисовывается такая картина. На сайте будут новости православия в Черниговской области (что также очень слабо представлено в интернете), информация о новых выставках, экспозициях и т.д. в разных музеях нашего города и области, а также интересная историческая информация, которую не найдешь в учебниках и не посмотришь по телевизору.
По поводу раскрутки. Я хочу сказать, что все Вы, участники сайта, причастны к раскрутке и рекламе сайта. Словесной рекламы от человека к человеку лучше быть не может. Но существует еще и глобальная раскрутка в Интернете. Жаль, что целевая аудитория сайта очень мала – около 7-9 человек в день из 50-ти-60-ти ("целевая аудитория" - это те люди, которые зашли напрямую на сайт, набрав конкретный адрес "pamyatki.ho.ua"). Все остальное – это поиск по ключевым словам, т.е. глобальная раскрутка в Интернете. Вот техническая сторона раскрутки, чтобы не было больше вопросов.
Ну и в заключении, хочу сказать, что у нас свобода слова:), и каждый вправе высказать свое мнение в Гостевой книге. Кроме явной рекламы, я никогда ничего не удалял с Гостевой книги и не собираюсь удалять, пишите все, что вы думаете. Ни в коем случае не стесняйтесь критики, она тоже нужна. Не может же быть все идеально, правда?! Также добавлю, что будущее – за информационным интернет-пространством, и очень жаль, что многие наши городские культурные учреждения не представлены в интернете, либо же не имеют хорошей раскрутки.
Спасибо за понимание. С уважением, Дмитрий, администратор сайта pamyatki.ho.ua.
Григорій Степанович Тарновській був добрим. Смішний, «недоладний», недостатньо культурний - але добрий. Не маючи власних дітей, Тарновські узяли на виховання в Качанівку чотирьох племінників і семеро племінниць. У одну з них, Емілію Василівну, був закоханий Василь Штернберг. А Юлії Василівні подобалося «кружити голову» іншому художнику - Павлу Федотову. До Надії Василівні, як відомо, був небайдужий Тарас Шевченко... Свою любов Шевченко ніжно називав Кумася, оскільки разом з цією жінкою вони хрестили сина Василя Тарновського. Їй він присвятив вірш «Великомученице, кумо». Великомученице кумо! Дурна єси та нерозумна! В раю веселому зросла, Рожевим цвітом процвіла І раю красного не зріла... Останній візит великого поета в Качановку відбувся 21 серпня 1859 року, коли він залишив в альбомі Тарновськіх такі вірші: «І стежечка, де ти ходила, колючим терням поросла». У парку зберігся віковий дуб, під яким Тарас Григорович полюбляв розмовляти з селянами і кріпосними музикантами. Поет не дуже шанував Григорія Степановича - поміщика-кріпосника, на його думку, схильного до самодурства і розпусти. Проте саме Григорію Тарновському одному з перших прислав Шевченка свою поему «Гайдамаки», а також подарував одну з кращих своїх картин «Катерину». Про «безперервні романи» Григорія Степановича довго ходили сімейні розповіді. Знала про них і Ганна Дмитрівна, проте дивилася на це крізь пальці. «Жили вони окремо, - писав М. В. Тарновський, - займали різні апартаменти в різних кінцях величезного качанівського палацу. З апартаментів Григорія Степановича вели потайні сходи, двері були заховані в шафі з одягом, вона виходила прямо в сад». Марко Вовчок згадувала навіть «Залишки дівоч-виспи» (дівочого гарему) в Качанівці. Так це або не так - сказати важко, ясно тільки, що любовні пригоди господаря були в Качанівці притчею во язицах. Про «гареми» Тарновського згадується і в повісті Т.Шевченко «Музикант», - власник Качановки пан Арновський з'являється в ній як «ласолюб» і «розпусник». Та і в повісті «Художник» Шевченко вустами свого героя висловився про качановського «малоросійського аристократа» в сатиричному ключі (звичайно, літературний герой і його прототип не є абсолютними двійниками, але все-таки, все-таки...) Померли Григорій Степанович і його дружина в один день (це було в 1853 році) і були поховані на кладовищі біля церкви, в якій п'ятнадцятьма роками раніше слухали хор півчих (за участю Гулака), яким керував Михайло Глінка. Готуючись до зустрічі з вічністю, Григорій Степанович написав декілька проектів заповіту. Був у нього намір заповісти доходи від свого майна на утримання медичного факультету Київського університету. За іншими даними, передбачалося відкрити кадетський корпус імені Р. Тарновського. В кінці кінців Качанівка перейшла у власність племінника Григорія Степановича - Василя Васильовича Тарновского-старшого
Продовження буде далі ...
Ника
18.12.09 22:08
fleur-liley, очень увлекательно! Читаешь и представляешь, как все происходило.
Качанівка за Григорія Степановича Тарновського У 1824 році господарем Качанівки стає син Параскеви від першого шлюбу, Григорій Степанович Тарновській (титульний радник, потім камер-юнкер при імператорському дворі). Новий власник Качанівки був доволі заможною людиною. На момент отримання садиби в спадок в 1824 р. він вже мав близько 9 тис. кріпосних душ, велику кількість землі на якій в нього знаходилися кінні, цукрові заводи, чин камер-юнкера зі званням статського радника. Качанівка зусиллями Григорія Степановича досить швидко перетворюється з безвісного провінційного маєтку в блискучу аристократичну садибу. Фруктовий сад відсовується від палацу, з'являється багато паркових доріг і мостів в колишніх лісових ділянках маєтку; розширюється Майорський ставок. На ньому насипають два острови, які з’єднуються кам'яним мостом. Власник переселяє селян далі від ставка. Щоб їхні гусаки і качки не плавали в ставку, який тепер прикрашають колекції водних рослин та лебеді. Також була добудована церква Святого Георгія Григорій Степанович Тарновській був всебічно освіченою людиною, успішним підприємцем, товаришував з Жуковським, Глінкою, Брюлловим, Гулак-Артемівським, та багатьма іншими літераторами і художниками, славився як покровитель молодих талантів. Тарновські зібрали у себе велику бібліотеку і колекцію картин, серед яких були твори відомих росіян, українських і західних майстрів. За допомогу художникам і любов до мистецтва Григорій Тарновській був вибраний почесним вільним членом Академії мистецтв. Разом з дружиною Ганною Дмитрівною він приймав в Качанівці багато видатних гостей. У 1835-36 рр. садибу вперше відвідав Гоголь, який вчився в ліцеї разом з Василем Васильовичем Тарновськім, племінником Григорія Степановича. У Качанівці до цих пір існує переказ про те, що саме тут в один з своїх приїздів Гоголь вперше читав «Тараса Бульбу». Тарновській дуже пишався тим, що в 1838 році до нього приїжджав знаменитий композитор Михайло Глінка, який тоді збирав по Україні «голоси» для Петербургу. «...Подъезжали к поместью с нескольких сторон по стройным аллеям из пирамидальных тополей; дом большой каменный, стоял на возвышении; огромный, прелестно раскинувшийся сад с прудами и вековыми кленами, дубами и липами величественно ласкал зрение. Но осмотрясь, удивление уменьшалось: дом был как будто не окончен, дорожки в саду не доделаны. Был у владельца оркестр, и не дурной оркестр, но не полный и духовые инструменты не все исправны... Одним словом все обличало излишнюю расчетливость бездетного хозяина, владевшего 9000 душ и большим капиталом» - такою побачив Качанівку композитор Далі в своїх «Записках» Глінка розповідає про гостинність. Григорія Степановича, що вигадує для гостей різноманітні розваги, - прогулянки, поїздки в сусідні маєтки, ілюмінації і навіть танці, на які господар заохочував власним прикладом. Зі спогадів Михайла Глінки: «Хозяин принимал гостей радушно и старался по возможности разнообразить удовольствия. Прогулки, поездки, иллюминации и танцы — все эти средства были употребляемы для нашего развлечения». Готові фрагменти відомої опери вперше пролунали в парадній їдальні. Грав відмінно навчений кріпосний оркестр. Сам композитор згадував пізніше: «Приготовленные для «Руслана» Персидский хор — «Ложится в поле мрак ночной» и марш Черномора написал и слышал в первый раз в Качановке; они были хорошо исполнены. В марше Черномора колокольчики заменили мы рюмками...» Разом з Глінкою жив в маєтку його товариш по навчанню Микола Маркевич; входив у веселу компанію і художник Штернберг, що писав свої картини під звуки скрипок і контрабасів... Прощаючись із садибою і її щедрим господарем, на вечері, влаштованій в саду, Глінка встав з-за столу і проспівав оду, складену разом з Маркевічем і Штернбергом на честь Григорія Степановича і його дружини Ганни Дмитрівни: Прекрасен, о хозяин милый, Очарователен твой дом; Какой живительною силой Для нас исполнен твой прием; Тебе с Гармонией от чувства Дает поэзия привет, Благодарит тебя искусство И яркий живописи свет...
Продовження буде далі ...
Sama
17.12.09 21:48
Добрый вечер! Борис Александрович, экскурсия в Киев 8 января, в программе посещение Козельца и Киево-печерской Лавры, осмотр экспозиции музея театрального и киноискусства.Стоимость 105 грн. Звоните, будем рады.
Борис Александрович
17.12.09 18:33
Здравствуйте! Быстро нашел ваш сайт. Прежде чем перейти к вопросу, хочется поблагодарить Наталью Евгеньевну за содержательные экскурсии, яркие, запоминающиеся, интересные. Жаль, что сейчас редко ездим, хотя очень любим туризм. Собственно вопрос: сколько будет стоить экскурсия в Киев? Заранее благодарен за ответ. С уважением, Борис Александрович.
Перші власники Качанівки В Ічнянському районі, що на південному сході Чернігівщини розташоване мальовниче село Качанівка, яке влітку потопає серед розмаїття квітів і трав. Село малесеньке, зовсім не примітне. І нічим би воно не вирізнялося поміж багатих на чудову природу сіл Полісся, якби не його цікава історія. Саме на території Качанівки на протязі двох століть створювався і майже в цілісності зберігся архітектурно – парковий ансамбль – унікальна пам’ятка кінця ХУІІІ століття Отже як все починалося … В семи верстах від Парафієвки, на річці Смош знаходився водяний млин. Хутір, що виник біля нього, в 1742 р. був проданий півчому двору його імператорської Величності Федору Івановичеві Каченовському Коли ж дворянин і шляхтич Каченовській був обдарований багатшими «маєтностямі», він продав Качанівку брату, зобов'язавши його 1/10 частину помолу з водяних млинів віддавати на Парафієвську церкву св. Миколи, а іншу - на «шпиталь жебраків» У 1770 р. за дорученням імператриці Катерини II Парафієвка і Качанівка були куплені для графа Румянцева-Задунайського і даровані йому. При ньому почалася розбудова майбутньої Качанівки. Був побудований великий кам'яний будинок і заведений сад. «...Хотелось бы мне, чтобы не упуская удобного времени и в Качановском хуторе, начатые вами перспективы, что от одной рощи к другой, ведены с правой стороны вплоть к березовой роще, а с левой стороны до дороги, что садовником назначена на полуостров...» - писав граф навесні 1777 р. У тому ж листі згадується, що виписаний садівник з Батуріна. У 80-х рр. XVIII століття палац був вже збудований. Архітектура його за смаком фельдмаршала - неоготична. Будинок оточує парк, в якому розміщуються малі архітектурні форми. До західного фасаду примикалє головна паркова поляна з могутніми дубами, а з східного боку - плодовий сад. У 1808 році Румянцев-молодший продає садибу багатому поміщику Григорію Почеці. Почеки були непоганими господарниками i почали розбудовувати садибу. За їхнього господарювання проходить ґрунтовна перебудова Качанівського палацу i він стає в загальних рисах схожим із сучасним виглядом. З'являється комплекс так званих «чорних» або господарських дворів, що говорить про утримання в садибі значного господарства. В 1816 році Григорій Якович Почека помирає i залишає все своє майно своїй дружині. В свою чергу Параска Андріївна розпочинає будівництво садибної церкви, але завершити будівництво не встигла - померла.
Продовження буде далі ...
Ника
16.12.09 16:57
Хотелось бы узнать о Качановке больше. Мечтаю там побывать, надеюсь в следующем году будет поездка.
Сейчас собираю информацию о Качановке, спасибо администратору сайта за предоставленую информацию. Если еще кто может поделится информацией буду благодарна. Свои наброски могу выкладывать здесь в гостевой если администратор будет не против
Hittrets
15.12.09 12:00
А примеров было мнооооого!
Hittrets
15.12.09 12:00
Sama, Спасибо за Ваше уважение! Но я не люблю и не хочу слушать про себя хвалебные оды. Для меня лучше всего будет конструктивная критика!!!
«Дорогами рідного краю», а персонально організатор поїздок Наталія Самохіна, запрошує відзначити наступні різдвяні свята (8.01.2010) у Києві. Як на мене, ідея прекрасна! Благословенна наша столиця має стільки унікальних, духовних скарбниць, що ними (при бажанні, звичайно) можна наснажуватися безкінечно. Наша минула екскурсія до Києва була присвячена оглядинам трьох перлин Київської Руси – Софіївському та Михайлівському соборам, Кирилівській церкві. Своїми незабутніми враженнями окремі учасники поїздки вже поділилися на сайті. Коли читала їхні дорожні нотатки, і сама ще раз подумки згадала ці візитні картки Києва. Щира дяка Наталії Євгенівні Самохіній за цей маршрут. У таке своєрідне «золоте кільце» діамантом вписується і Києво-Перерська лавра. Уявіть, поряд зі вітовими духовними святинями Єрусалимом, Афоном в одному ряду стоїть і наша Лавра! Вона незворушно стоїть попри спроби у різні часи зруйнувати, пограбувати її. Знищення видатної пам’ятки давньоруського зодчества Успенського собору Києво-Печерської Лаври у листопаді 1941 року і досі оповите густою імлою таємниці. Про обставини цієї трагедії й досі поширюються найхимерніші домисли і плітки. Досвідчені екскурсоводи Лаври пролюють світло на ці події на основі маловідомих для широкого загалу джерел. І ті, хто збереться на різдвяне побачення з Лаврою, зможуть побачити відбудований Успенський собор у всій його величі та красі. І не лише його. А й не менш красиву Лаврську дзвіницю, Ближні і дальні печери, де зберігаються мощі Святих, пройтися залами унікальних музеїв, що розташовані на території Лаври. Якщо ви не бачили різдвяного вертепу, то матимете і таку можливість – у музеї театрального мистецтва. Особисто я не раз бувала у Києво-Печерській Лаврі, але її ніколи не буває багато. Вона, як цілюще джерело. Ось неначе вже й напився, набрався сили. А через деякий час знову хочеться відчути неповторний смак цього трунку. Отож, шановне товариство, кому ідея різдвяної подорожі до Києво-Печерській Лаври припала до душі, лаштуймося в дорогу. До зустрічі.
Формат гостевой книги определяю не я и не администратор сайта. Формат определен правилами интернет-этикета. А по ним открытая реклама допускается только со стороны администрации. А открытая реклама по согласованию администратора с заказчиком содержится обычно в специальных блоках которые упрощенно называют банерами. Следует заметить что увеличение посетителей сайта прежде всего заслуга администрации, в интернете это называется - раскрутка сайта :)
Sama
14.12.09 18:59
В последнее время наблюдается значительное увеличение посетителей сайта, это радует. Хочу отметить, что в этом немалая заслуга участников программы"Дорогами родного края", созданной Черниговским историческим музеем имени В.Тарновского, поскольку в каждой поездке активно пропагандируем данный сайт, отмечая заслуги его создателя.
Sama
14.12.09 18:54
Кто определяет формат гостевой книги АДМИНИСТРАТОР или fleur-liley?
Ну и опять реклама :) ... Дима у тебя прекрасный сайт. Ничего не надо менять. Очень много интересной информации. Я на досуге зачитываюсь. Особенно украинскими традициями В канун 2-х летия сайта хочу поблагодарить администрацию за терпение к нашим замечаниям, за обновление колонки новостей, за новые идеи в организации общения. Хочу пожелать творческих успехов, еще раз терпения и воплощения в жизнь всех творческих идей!
Sama
14.12.09 18:27
В 2009 году мы отмечали 200 лет со дня рождения Н.В.Гоголя. Мне памятны все поездки, посвященные этой дате. Особенно вспоминаются Гоголева и Диканька, которые толком и не успевали посмотреть из-за насыщенности программы. Хочется повторить этот тур в будущем году, взяв только два эти населенные пункты. А пока напоминаю, в историческом музее имени В.Тарновского работает выставка "Я весь состою из будущего", где многие экспонаты напомнят нам путешествие по Гоголевским местам. Кому интересна эта тема- приходите в музей.
Опять зафлудили гостевую. Рекламой и неизвестно чем. А ведь в гостевой принято высказывать хвалы администрации и разработчикам сайта. :) А не пытаться переделать сайт под себя :)
Sama
14.12.09 17:15
Hittrets, уважаю Ваши высказывания и с нетерпением жду Ваших высказываний о тех местах, где Вы побывали, напишите так увлекательно, чтобы это было интересно читать всем. И Андрей пусть напишет, и многие другие последуют Вашим примерам, таким образом разнообразим сайт, а если напишите увлекательно, сложим Вам хвалебные Оды.
